вторник, 19 июля 2022 г.

Arduino

Arduino - це електронний конструктор та зручна платформа швидкої розробки електронних пристроїв для новачків та професіоналів. Платформа користується величезною популярністю у всьому світі завдяки зручності та простоті мови програмування, а також відкритій архітектурі та програмному коду. Пристрій програмується через USB без використання програматорів.

 Arduino дозволяє комп'ютеру вийти за рамки віртуального світу у фізичний та взаємодіяти з ним. Пристрої на базі Arduino можуть отримувати інформацію про навколишнє середовище за допомогою різних датчиків, а також керувати різними виконавчими пристроями.

 Мікроконтролер на платі програмується за допомогою мови Arduino (заснований мовою Wiring) та середовища розробки Arduino (заснована на середовищі Processing). Проекти пристроїв, засновані на Arduino, можуть працювати самостійно або взаємодіяти з програмним забезпеченням на комп'ютері (напр.: Flash, Processing, MaxMSP). Плати можуть бути зібрані користувачем самостійно або куплені у зборі. Програмне забезпечення доступне для безкоштовного скачування. Вихідні креслення схем (файли CAD) є загальнодоступними, користувачі можуть застосовувати їх на власний розсуд.

 У 2006 році Arduino отримала визнання в категорії Digital Communities на фестивалі Ars Electronica Prix .

Апаратна частина платформи Arduino
 
Uno Існує кілька версій платформ Arduino. Остання версія Leonardo базується на мікроконтролері ATmega32u4. Uno, як і попередня версія Duemilanove, побудовані на мікроконтролері Atmel ATmega328 (технічний опис). Старі версії платформи Diecimila та перша робоча Duemilanoves були розроблені на основі Atmel ATmega168 (технічний опис), більш ранні версії використовували ATmega8 (технічний опис). Arduino Mega2560, у свою чергу, побудована на мікроконтролері ATmega2560 (технічний опис).

Тиратрон

Тиратрон это трёхэлектродный газоразрядный прибор с управляемым моментом возникновения (зажигания) дугового либо тлеющего разряда в среде заполняющего прибор газа. Изобретён американским учёным А. Халлом в 1929 г. Выпускаются тиратроны в стеклянном, металлостеклянном и металлокерамическом исполнении. В зависимости от вида газового разряда имеет накаливаемый или холодный катод, анод и управляющую сетку, с помощью которой можно регулировать момент зажигания разряда. При подаче на сетку положительного напряжения между нею и катодом возникает разряд, который ускоряет формирование основного разряда между катодом и анодом, вследствие чего резко возрастает анодный ток. После зажигания тиратрона сетка теряет способность влиять на анодный ток, и погасить тиратрон можно, только снизив анодное напряжение до величины, меньшей потенциала ионизации газа. Тиратроны дугового разряда используются гл. обр. в импульсном режиме работы: создают импульсы тока (длительностью 10–9 —10–5 с) с амплитудой от нескольких ампер до 10 кА. Применяются, напр., в передатчиках радиолокационных станций, в линейных ускорителях заряженных частиц, для накачки импульсных лазеров. Тиратроны тлеющего разряда используются преимущественно в качестве световых индикаторов (при разряде возникает свечение заполняющего баллон газа) и в качестве составных элементов матричных индикаторных панелей, информационных экранов коллективного пользования. Яркость свечения таких тиратронов достигает 150 кд/мІ.